Тести для батьків

Шановні батьки!

До вашої уваги пропонується тест для визначення рівня готовності дитини до школи. Дайте відповідь на наступні запитання «ТАК» або «НІ».

                                            Тест для батьків

   1. Чи хоче ваша дитина йти до школи?

   2. Чи приваблює вашу дитину в школі те, що вона там багато про що довідається і їй буде цікаво вчитися?

  3. Чи може ваша дитина самостійно займатися якою-небудь справою, що вимагає зосередженості протягом 30 хвилин (наприклад, працювати з конструктором)?

4. Ваша дитина у присутності незнайомих почувається вільно, незакомплексовано?

5. Ваша дитина вміє складати за малюнком розповіді, не коротші п’яти речень?

6. Чи може вона розповісти напам’ять кілька віршів?

7. Чи вміє змінювати іменники за числами?

8. Ваша дитина вміє читати складами або, що краще, цілими словами?

9. Чи вміє вона рахувати до десяти і у зворотному порядку?

10. Може вирішувати прості задачі на віднімання або додавання одиниці?

11. Має тверду руку (упевнено тримає олівця тощо)?

12. Любить малювати й розфарбовувати картинки?

13. Чи може ваша дитина користуватися ножицями і клеєм (наприклад, робити аплікації)?

14. Може зібрати розрізаний малюнок із п’яти частин за одну хвилину?

15. Знає назви диких та домашніх тварин?

16. Може узагальнювати поняття (наприклад, назвати одним словом "овочі” помідори, моркву, цибулю)?

17. Чи може ваша дитина працювати самостійно — малювати, збирати мозаїку тощо?

18. Може розуміти й точно виконувати словесні інструкції?

Результат тестування залежить від кількості позитивних відповідей ("Так”) на питання тесту.

Якщо їх:

15-18 балів — дитина цілком готова до школи;

10-14 балів — дитина багато чого вже вміє, та слід звернути увагу на зміст тих питань, на які ви відповіли "Ні”. Саме він підкаже вам, над чим необхідно попрацювати;

9 та менше балів — необхідно звернутися до спеціалістів, дитина потребує значної уваги й роботи з нею.

Пропонуємо ще один тест для визначення батьківського відношення (А.Я. Варга, В.В. Столін). Батьківське відношення розуміється як система різноманітних почуттів по відношенню до дитини, поведінкових стереотипів, що практикуються в спілкуванні з ним, особливостей сприйняття й розуміння характеру й особистості дитини, її проступків.

Відповідаючи на питання зазначте своє прізвище та ім`я. Варіанти відповідей на питання: «ТАК +» або «НІ –».

1. Я завжди співчуваю своїй дитині.

2. Я вважаю своїм обов’язком знати все, що думає моя дитина.

3. Я поважаю свою дитину.

4. Мені здається, що поведінка моєї дитини значно відхиляється від норми.

5. Треба подалі тримати дитину осторонь від реальних життєвих проблем, якщо вони її травмують.

6. Я відчуваю до дитини симпатію.

7. Хороші батьки захищають дитину від труднощів життя.

8. Моя дитина часто неприємна мені.

9. Я завжди намагаюся допомогти своїй дитині.

10. Бувають випадки, коли погане ставлення до дитини приносить йому велику користь.

11. Я відчуваю досаду по відношенню до своєї дитини.

12. Моя дитина нічого не доб’ється в житті.

13. Мені здається, що діти насміхаються з моєї дитини.

14. Моя дитина часто робить такі вчинки, які, крім презирства, нічого не варті.

15. Для свого віку моя дитина трохи незріла.

16. Моя дитина веде себе погано спеціально, щоб досаждати мені.

17. Моя дитина вбирає в себе все погане, як „губка”.

18. Мою дитину важко навчити хорошим манерам при будь-якому прагненні.

19. Дитину слід тримати в жорстких рамках, тоді з неї виростае порядна людина.

20. Я люблю, коли друзі моєї дитини приходять до нас додому.

21. Я беру участь у житті своєї дитини.

22. До моєї дитини липне все „погане”.

23. Моя дитина не доб’ється успіхів у житті.

24. Коли в компаніях знайомих говорять про дітей, мені трохи соромно, що моя дитина не така розумна й здібна, як хотілося б мені.

25. Я жалію свою дитину.

26. Коли я порівнюю свою дитину з однолітками, вони здаються мені дорослими й за поведінкою, і за судженнями.

27. Я із задоволенням проводжу з дитиною весь свій вільний час.

28. Я часто жалкую за тим, що моя дитина росте й дорослішає, і з ніжністю згадую її маленькою.

29. Я часто ловлю себе на ворожому ставленні до дитини.

30. Я мрію про те, щоб моя дитина досягла всього того, що мені не вдалося в житті.

31. Батьки повинні пристосовуватися до дитини, а не лише вимагати цього від неї.

32. Я намагаюся виконувати всі прохання моєї дитини.

33. При прийнятті сімейних рішень слід враховувати думку дитини.

34. Я дуже цікавлюся життям своєї дитини.

35. У конфлікті з дитиною я часто можу визнати, що вона по-своєму права.

36. Діти рано дізнаються, що батьки можуть помилятися.

37. Я завжди рахуюся з дитиною.

38. Я відчуваю до дитини дружні почуття.

39. Основна причина капризів моєї дитини – егоїзм, впертість і лінощі.

40. Неможливо нормально відпочити, якщо проводити відпустку з дитиною.

41. Найбільш головне, щоб у дитини було спокійне й безтурботне дитинство.

42. Іноді мені здається, що моя дитина не здатна ні на що хороше.

43. Я поділяю захоплення моєї дитини.

44. Моя дитина може вивести з себе будь-кого.

45. Я розумію прикрощі моєї дитини.

46. Моя дитина часто подразнює мене.

47. Виховання дитини – суцільне тріпання нервів.

48. Строга дисципліна в дитинстві розвиває сильний характер.

49. Я не довіряю своїй дитині.

50. За суворе виховання діти подякують потім.

51. Іноді мені здається, що я ненавиджу свою дитину.

52. У моєї дитини більше недоліків, ніж достоїнств.

53. Я поділю інтереси своєї дитини.

54. Моя дитина не в змозі будь-що зробити самостійно, а якщо й робить, то обов’язково не так.

55. Моя дитина виросте непристосованою до життя.

56. Моя дитина подобається мені такою, як є.

57. Я пильно слідкую за станом здоров’я моєї дитини.

58. Часто я в захопленні від своєї дитини.

59. Дитина не повинна мати секрети від батьків.

60. Я невисокої думки про здібності своєї дитини й не приховую це від неї.

61. Дуже бажано, щоб дитина дружила з тими дітьми, які подобаються її батькам.

Ключі для опитувальника:

1 «Прийняття-відхилення» - 3, 4, 8, 10, 12, 14, 15, 16, 18, 20, 23, 24, 26, 27, 29, 34, 37, 38, 40, 42, 43, 44, 45, 47, 49, 51, 52, 53, 55, 56, 60.

2. «Кооперація» - 6, 9, 21, 25, 31, 33, 39, 35, 36.

3. «Симбіоз» - 1, 5, 7, 28, 32, 41, 58.

4. «Авторитарна гіперсоціалізація» - 2, 19, 30, 48, 50, 57, 59.

5. «Маленький (-а) невдаха» - 9, 11, 13, 17, 22, 23, 54, 61.

Порядок підрахунку тестових балів

При підрахунку тестових балів за всіма ознаками враховується відповідь «вірно». Високий тестовий бал по відповідним шкалам інтерпретується як:

-         відштовхування;

-         соціальна бажаність;

-         симбіоз;

-         гіперсоціалізація;

-         інфантилізація.

Аналіз відповідей

1. «Прийняття-відштовхування»

Шкала показує інтегральне емоційне ставлення до дитини. На одній шкалі батькам подобається дитина такою яка вона є. Батьки поважають індивіду­альність дитини, симпатизують їй. Батьки багато часу проводять з дитиною, поважають її інтереси і плани. На іншій шкалі: батьки виховують свою дитину погано, непристосованою до життя, їм здається, що дитина не досягне успіху. Батьки відчувають до дитини смуток, злість, тощо. Вони не довіряють дитині та не поважають її.

2. «Кооперація»

Шкала показує соціально бажаний облік батьківського ставлення. Зміст шка­­ли розкривається так: батьки зацікавлені в планах дитини, намагаються допо­могти, співчувають їй. Батьки високо цінують інтелектуальні та творчі здібності дитини, відчувають гордість за неї. Вони задовольняють ініціативу и самостійність дитини. Батьки довіряють дитині, намагаються стати на його бік з будь яких питань.

3. «Симбіоз»

Шкала відображає міжособистісний бар’єр у спілкуванні з дитиною. Бать­ки відчувають себе з дитиною єдиним цілим, прагнуть задовольнити всі потре­би дитини, огородити її від труднощів, неприємностей в житті. Батьки постійно відчувають неспокій за життя дитини, котра здається їм маленькою та безза­хисною.

4. «Авторитарна гіперсоціалізація»

Шкала відображає налагоджену форму керування поведінки дитини. Батьки вимагають від дитини дисципліни та виконання всіх вимог. За вияв своєї думки дитину буде покарано. Батьки слідкують за досягненнями дитини, його індивідуальними особливостями, думками, тощо.

5. «Маленький невдаха»

Шкала відображає особливості виховання і розуміння дитини батьками. Батьки вважають дитину маленькою. Інтереси, думки, почуття здаються бать­кам дитячими. Дитину вважають непристосованою, не успішною та відкритою для поганих справ. Батьки не довіряють своїй дитині. У зв’язку з цим батьки намагаються відгородити дитину від труднощів життя, вимогливо контролюють її дії. 

Анкета – самоаналіз для батьків

Мета: зробити аналіз правильності стосунків з дитиною, усвідомити значимість ролі «батьків».

1. Яким (якою) мене бачить мій син чи донька?

2. Чи відчуває моя дитина, що я її люблю?

3. Чи вважає вона, що я її розумію?

4. Чи є в неї підстави думати про мене, як про справедливу, добру, чуйну людину?

5. Чи подобається їй, як я з нею розмовляю?

6. Чи хотів (хотіла) би я, щоб вона так розмовляла зі мною, як я з нею?

7. Якщо я, коли ми сваримося чи сперечаємося, відчуваю образу, злість, тощо?

8. Чи хотів би я, щоб мене зараз виховували так, як я виховую свою дитину? 9. На Вашу думку, чи відчуває дитина себе одинокою, чи має відчуття, що її не розуміють?

10. Від чого вона страждає і чи знаю я про ці страждання або навіть не здогадуюсь?

11. Чи є у нас з нею хоча б одне заняття, яким ми обоє займаємося із задоволенням?

12. Чи часто ми разом проводимо своє дозвілля?

Анкета "Чи достатньо ви цікавитеся своїми дітьми?"

Мета: з’ясувати взаємовідносини батьків зі своїми дітьми

1.Чим цікавиться ваша дитина?

2. В якому віці вона навчилась читати і писати?

3. Якому заняттю надає перевагу?

4. Як часто дитина ставить вам запитання?

5. На які теми любить фантазувати ваша дитина?

6. Чи можете ви навести приклад вирішення вашою дитиною якихось  проблем? 7. Чи звертається до вас ваша дитина за допомогою при виконанні завдань та вирішенні проблем?

8. Чи вважаєте Ви, що у вашої дитини є особливі здібності до певного  виду діяльності? У чому вони проявляються?

9. Коли саме було виявлено ці здібності

Анкета для батьків першокласників                                                                           

Мета: визначити рівень соціалізації шестирічок.

1. П.І.П. дитини

2. Дата народження

3.Домашняадреса‚телефон

4. Дані про батьків (П.І.П., вік‚ освіта‚ ким працює):

5. Мати?   Батько?  Чи є брати‚ сестри‚ їхній вік‚ які взаємини з ними?

 6. До кого з членів родини дитина більше прив’язана?

7. Чи були труднощі в дошкільному періоді розвитку дитини (важкі пологи‚ травми‚ часті захворювання)?

8. Хронічні захворювання, відхилення в органах зору‚ слуху‚ дефекти мовлення, інші особливості

9. Чи відвідує дитина дитячий садок? Як ставиться до його відвідування?

10. Які в малюка стосунки з дітьми? Чи є труднощі, які?

11. Основні види ігор‚ занять удома?

12. Чи ведуться розвивальні заняття удома‚ які‚ як часто?

13. Чи вміє дитина бути уважною упродовж тривалого часу (понад З0 хвилин)?

14. Як швидко стомлюється дитина в процесі роботи‚ чи посидюча вона? Підкресліть потрібне: може працювати довго (понад 30 хвилин), навіть якщо робота не дуже подобається; може довго займатися тільки тим‚ що подобається;  ні‚ навіть якщо справа і подобається.

15. Які гуртки‚ секції додатково дитина відвідує?

16. Чи часто до вашої дитини приходять гості?

17. Як часто ви з дитиною ходите куди-небудь?

18. Які іграшки любить‚ хто їх прибирає?

19. Як ви караєте дитину? Яка міра покарання найдієвіша?

20. Чи з задоволенням йде до школи? Що її найбільше вабить: шкільна атрибутика, звання "школяр", можливість навчитися писати‚ рахувати, читати?